Новий закон "Про освіту": які зміни очікують українську школу

Верховна Рада України вже у листопаді може розглянути новий закон "Про освіту", який має покласти початок реформування української школи, а також вплинути на усіх учасників освітнього процесу. Пропонуємо читачу найбільш актуальні положення законопроекту, що стосуються питань середньої освіти. Отже, закон, у разі його прийняття набере чинності з 1 січня 2016 року. Однією з найбільш обговорюваних у суспільстві змін є перехід України на 12-річну школу. Передбачається, що після ухвалення закону, початкова освіта триватиме 5 років, базова середня освіта здобуватиметься впродовж 4 років, а здобуття профільної середньої освіти триватиме 3 роки. Навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної середньої освіти, у разі ухвалення закону, розпочнеться з 1 вересня 2017 року. Повна середня освіта в Україні буде визначена як обов’язкова. При цьому, держава гарантуватиме громадянам право на отримання повної середньої освіти і сплачуватиме її здобуття. Також на державу буде покладено обов’язок із забезпечення підручниками, в тому числі в електронному вигляді. Законопроектом передбачено, що початкова освіта здобуватиметься у закладі освіти за місцем проживання дитини, в сім’ї або за участю вчителя чи фізичних осіб, які здійснюватимуть освітню діяльність. Разом з тим, відповідній територіальній громаді безпосередньо або через її представницький орган буде надано право прийняти обґрунтоване рішення про доцільність здобуття дітьми початкової середньої освіти у закладі освіти іншого населеного пункту. Діти, які здобуватимуть початкову освіту в сім’ї, чи за участі вчителя або фізичної особи будуть проходити підсумкову атестацію у закладах початкової освіти. Базова середня освіта передбачає підготовку до наступного рівня освіти – профільної середньої освіти. Базова середня освіта здобувається у закладі освіти, а також може здобуватися особами в будь-яких формах, визначених законодавством. Вибір форми здобуття базової середньої освіти дітьми покладається на їхніх батьків. У свою чергу, згідно з проектом закону "Про освіту", профільна середня освіта передбачатиме два напрями профілізації: загальноосвітній та професійний. Навчальні досягнення випускників по завершенню базової та повної середньої освіти будуть підтверджуватися державною підсумковою атестацією у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Законопроектом передбачено, що керівник закладу освіти обиратиметься за конкурсом, після чого він здійснюватиме свою діяльність за контрактом. Також за результатами конкурсного відбору шляхом укладення трудового договору прийматимуться на роботу педагогічні працівники. Кандидати для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної та професійної освіти на посадах педагогічних працівників будуть проходити державну сертифікацію. Метою сертифікації є оцінювання здатності здійснювати педагогічну діяльність в системі дошкільної, середньої, позашкільної чи професійної освіти. За результатами сертифікації вчителям буде присвоюватися певна кваліфікаційна категорія, зокрема, педагог-стажист, педагог другої категорії, педагог першої категорії або педагог вищої категорії. Після прийняття законопроекту, педагогічні працівники будуть зобов’язані щоп’ять років проходити повторну сертифікацію, за результатами якої підтверджувати кваліфікаційну категорію або отримувати вищу. При сертифікації для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної освіти перевірці підлягають знання та навички зі змісту та методики навчання і знання з предмету (предметів), котрі планує викладати вчитель. У разі непроходження сертифікації або неспроможності підтвердити присвоєну раніше кваліфікаційну категорію особу буде відсторонено від педагогічної діяльності. Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюватиметься закладом освіти та закріплюватиметься у трудовому договорі у межах, визначених законодавством. Законопроектом визначено, що залучення педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їх згодою або у випадках, передбачених законодавством. Окремий розділ законопроекту "Про освіту" присвячений професійному розвитку та оплаті праці педагогічних та науково-педагогічних працівників. Посадові оклади педагогічних працівників підвищуватимуться з урахуванням надбавки за кваліфікаційні категорії. Надбавка вчителя другої категорії складатиме 10 % від посадового окладу, вчителя першої категорії 20 % від посадового окладу. Відповідно посадовий оклад вчителя вищої категорії з урахуванням надбавки підвищиться на 40 % від посадового окладу. Законом передбачено, що педагогічні працівники матимуть право на академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі. Також передбачено, що педагогічні працівники матимуть право на однорічну неоплачувану творчу відпустку не рідше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і спеціального трудового стажу. Також законопроектом передбачено поняття "Академічної доброчесності". Дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу передбачатиме самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання, посилання на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей, дотримання норм законодавства про авторське право. За порушення принципів академічної доброчесності педагогічні працівники притягуватимуться до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, порушення принципів академічної доброчесності з боку учнів матиме наслідком повторне проходження оцінювання або повторне проходження навчального курсу. Також в Україні, з метою забезпечення належних умов для реалізації права на освіту в системі освіти, буде впроваджено Інститут освітнього омбудсмена. Освітній омбудсмен розглядатиме скарги, подані від осіб, які навчаються, їхніх батьків, а також від осіб, які навчають, у закладах освіти усіх рівнів. За результатами проведених перевірок Освітній омбудсмен виноситиме рішення щодо обґрунтованості чи необґрунтованості скарги, і на його основі надаватиме рекомендації закладам освіти, органам управління освітою, правоохоронним органам. Законопроект "Про освіту" може бути розглянутий українським парламентом найближчим часом. У разі його прийняття він набере чинності з 1 січня 2016 року.